Архів новин

• 05.08.2008  Василь Григорович Кричевський, публікації

  • Управління у справах Мистецтв при РНК УРСР Персональна виставка творів заслуженого діяча мистецтв Доктора Мистецтвознавчих Наук Професора В.Г. Кричевського (період творчості 1892-1940 рр.) Київ 1940 Редактор Г.Радіонов Обкладинка, заставки та кінцівка худож. О. Рубан До друку підготували Ю. Коляда, І. Волокідіна Фото І. Касперовича Тираж 300 Розмір 15.6х11.6 см 92 сторінки Вступне слово стор. 3 – 12 Список малярство стор. 13-33, 363 праць Список графіка стор. 34-42, 297 праць Список архітектура стор. 43-48, 113 праць Список кіно-театральне мистецтво стор. 49-53, 258 праць Список прикладне мистецтво стор. 54-56, 24 експонати 18 чорно білих ілюстрацій

• 09.07.2008  Виставка Сучасного Російського Мистецтва в Китаї

  • Эрмитаж и Красная Площадь – это рассказ об истории и большом прошлом России. Русское искусство – это будто бы огонь во льду. Даже самые прогресивные искусствоведы не могли себе представить тот успех, каким будет пользоваться современное русское искусство сегодня. Неся в себе дух словянства, культурная толерантность и концептуальность современного русского искусства ничем не уступают современному искусству Европейских стран. Галерея Современного Искусства Хан Джи Юн в Пекине пригласила девять современных русских художников и арт груп из различных стран мира для участия в первой выставке современного русского искусства в Китае. В галерее площадью 1000 квадратных метров выставлены работы, что представляют квинтэссенцию современного русского искусства. Сюда входят видео, исталляция, живопись и фотография. Художники, пользуясь инспирацией, что протянулась во времени от правления Петра Великого до Битвы под Сталинградом, выражают в своих произведениях от изощрения в елегантности до саркастической сатиры. Экспресивный русский стиль показан во всей своей красоте и выражен в величии своей грациозности. Художники учасники выставки - Анна Соколова, Антон С. Кандинский (Антон Скорубский Кандинский), Голубые Носы, Ефросина Лаврухина, Петр Аксенов, Ревизия, Сергей Кирюшенко, Тыминко и Митриченко. Кураторы выставки – Людмила Воропай и Хан Джи Юн.

• 30.04.2008  Африка (Сергій Бугаєв) Добра балерина завжди права

  • Это четвертая выставка Африки в галерее I-20, где он выставляет свою новую инсталляцию. Сибирские сани – это корабль, паруса – это флаги, флюгель – это металлическая пластина. Или наоборот – корабль – это Сибирские сани 19го века, паруса – Советские флаги, с не-советской символикой, лозунгами, дырами и порезами, а флюгель – металлический фрагмент скульптуры Веры Мухиной «Рабочий и Колхозница», что опять оказался на Западе. Предидущие перформансы, связанные с этой инсталляцией проходили в Москве (Дональд Потрошитель) и Крыму (Кримания). В 1987 Африка пробрался в скульптуру Веры Мухиной «Рабочий и Колхозница» и отвинтил металлическую дверь у колхозницы. Так как дверь находится в промежности фигуры, перформенс был назван Женский половой орган в Дональде потрошителе (Pussy in Donal Destruction). В 1995 Африка месяц находился в психиатрической клинике для больных на апазию (непонимание речи) в Крыму. В перформансе выражена идея обсессивной репрезентации. Художник, не в состоянии передавать свои мысли психически больным, выражал состояние розвала Советского Союза способом деструкции и искажения Советских флагов. Над флагами работали психически больные. Таким образом перформенс выражает состояние апазивной несовместимости, как символ травматизированного пост-советского сознания. Экспонат на выставке в галерее I-20, обьединил два предыдущих перформанса в инсталляцию. Африка (Сергей Бугаев) родился в 1966 в Новороссийске. Работал с Тимуром Новиковым в 1980 – 1990-х и был основателем Нового Художественного Направления в Ленинграде. Основатель группы Популярная Механика. Снялся в фильме АССА в 1987. По заказу Джона Кеиджа (John Cage) подготовил костюмы для Merce Cunningham Dance Company “August Pace”. Африка живет и работает в Ст. Петербурге.

• 25.04.2008  New Ukrainian Painting

  • On exhibit works by: Juri Solomko, Alexander Roitburg, Nikita Kadan, Ilya Chichkan, Andriy Sahaidakovsky, Maxim Mamsikov, Nikolai Matsenko, Lesya Khomenko, Konstantin Reunov, Vlada Ralko, Arsen Savadov, Sergei Zarva, Katya Solovieva, Vasily Tsagolov, Alexander Gnylitskiy, Pavel Makov. Curated by Marat Guelman; organized by Juan Puntes.

• 04.04.2008  Художники Одеси другої половини 20-го століття

  • На виставці представлені роботи Одеських майстрів нон-конформістів - В.Стрельников, А.Ацманчук, К.Ломикін, Святослав Божій, Д.М.Фруміна, О.Слєшинський, Г.Гармидер та інших. Куратор – В’ячеслав Виродов. Текст –Сергій Князєв. Для подальшої інформації та перегляду фотограцій колекції завітайте на веб сайт http://slav-nonart.com

• 28.03.2008  Yuriy Savchenko

  • Zorya Fine Art will host an exhibition of paintings by renowned Ukrainian artist Yuriy Savchenko. The show is a retrospective of the artist’s work from the 1980s to 1990s, opens April 3 at the gallery, 38 E. Putnam Ave. Curated by Alexander Demko, the art will be on view through May 16. Savchenko’s paintings are strong and evocative, yet their subject matter is very simple. His still lifes capture village roads, peasant life, birch trees, autumn and field flowers. They reflect the emotional attachment Savchenko has for ordinary scenes. The artist skillfully creates medium to large size oil paintings that are executed in heavy impasto. These works engage the viewer with laconic compositions and masterfully mixed colors that are contrasted with warm and cold tones. Trained in an academic tradition, Savchenko graduated from the Kharkiv Academy of Art in 1957. He developed his own expressive yet impressionistic style in the early 1980s. American art lovers had the first opportunity to view his paintings in 1991, when he was invited to exhibit at the Montgomery Museum of Fine Art, Alabama and at a private gallery in Nashville, Tenn. The last exhibition of works by Savchenko - “Fifth Avenue and Central Park” - was organized by the Ukrainian Institute of America, New York in 2004. Now in his 70s, Savchenko continues his career, working in his studio in Kharkiv, Ukraine. Last year Savchenko held solo exhibitions in Kiev, Moscow and St. Petersburg. For more information, log onto the web site www.zoryafineart.com or call the gallery 869-9898. This article was published in The Arts section of Greenwich Time, Wednesday, March 26, 2008 – page A11.

• 03.12.2007  Українські Мистці в Парижі - 1930

  • У 1930-х роках в Парижі згуртувалося багато українських мистців. Приїхали вони сюди, переважно, після того, як брали участь у боротьбі за незалежніть України. Деякі приїхали в Париж з уже закінченою академічною освітою. Так випускниками Краківської академії мистецтв були Перфецький, Перебийніс, Борачок, Турин, Третяков, Хмелюк. В 1932 художники згуртувались в організацію, яка вступила в члени Асоціації Незалежних Українських Мистців (АНУМ) у Львові. Коли в 1935 АНУМ організував першу художню виставку у Львові, всі художники надали свої праці. На фотографії група українських мистців у Парижі – Перший ряд, зліва на право: Олекса Третяків, Северин Борачок. Другий ряд: Михайло Андрієнко, Климент Редько, Микола Глущенко, Василь Ємець, Василь Хмелюк, Олександр Лагутенко, Микола Кричевський, Володимир Савченко-Бельський, Роман Турин. Третій ряд: Василь Перебийніс. Фотографія з архіву Северина Борачка.

• 12.09.2007  Медитація Зброї

  • A Meditation of Weapons >>> Art by Anton Skorubsky Kandinsky >>> Curated by Marc Eckō >>> AMERICA IS WHERE THIS COLLECTION ENDS. >>> However, this collection, and all of Anton Skorubsky Kandinsky’s work, begins in the former Soviet Union. It was there that Kandinsky used his Ukrainian lens to recast the regime of images propagated by Soviets. Today Anton presents us with (or confronts us with, depending on your vantage point) his articulation of the images of an America that found him. When we first met, Anton said, “Marc? Teach me Pop culture!” My vibe was that he was out to emulate Warhol. But I soon came to realize his genius would be more like Borat. And so Anton offers us a mirror, juxtaposing the hard mechanical beauty of weapons with our bejeweled tabloid culture. But it is not an indictment. Thus we stand here, naked in the glory of our egos, and reflect on our truths. Smile on the good parts. Frown on the ugly. Begrudge the bits you can’t quite see. As we approach the technological speed of light – thanks to the Internet – the measure of one’s 15 minutes of fame has slowed to near stand still. It seems even Andy’s maxim couldn’t stand the pressures applied by Moore’s law. Meanwhile, our understanding of the actual events of our day became an increasing abstraction, pacified in a diamond-encrusted-cocktail of media white noise and consumption hysteria. It’s the process of his exploration that best embodies the essence of Anton’s pursuit. No limits. No ideologies. No masters to serve. Maniacally free. >>> THIS COLLECTION IS WHERE AMERICA BEGINS. >>> Marc Eckō

• 27.06.2007  РЕЙДЕРСЬКИЙ НАПАД

  • Сьогодні вночі, 26 червня 2007, з 22 до 1-ої години бандитськими діями захоплено приміщення сховища картин галереї <Ательє Карась> та приміщення Асоціаців діячів сучасного мистецтва України. Просимо всіх, кому не байдужа доля культури і культурних інституцій України, стати на громадський захист проти рейдерського вандалізму! Міліція, правоохоронні органи і влада бездіяльні. Просимо розповсюдити цю інформацію для акумулювання громадського протесту з метою бути готовими виступити рішучими масовими діями.>>>ВІДКРИТИЙ ЛИСТ ДО ОЧІЛЬНИКІВ ПОЛІТИЧНИХ ПАРТІЙ УКРАЇНИ >>>Вельмишановний Вікторе Андрійовичу Ющенко! Вельмишановні керівники партій – >>>Юліє Тимошенко, >>>В’ячеславе Кириленко, >>>Вікторе Януковичу! Відкритий лист української творчої інтелігенції до Вас спричинено безпрецедентним актом вандалізму з боку адміністрації Києва, очолюваної Л. Черновецьким, стосовно культури Києва. Вражаючим став факт підтримки депутатською більшістю міськради – членів Ваших партійних організацій (за виключенням фракції БЮТ) – цілеспрямованої програми по вигнанню з орендованих у міста приміщень: Національного центру театрального мистецтва імені Леся Курбаса, Спілки композиторів України, Будинку Актора, театру «Актор», галерей «Ательє Карась», «Совіарт», «Ра», інших та майстерень художників, розташованих на горищах та у підвалах. Проти культури і мистецтва фактично розпочато війну з рейдерськими атаками та появою персонажів з автоматами. «Зачистка території» у центральних районах Києва здійснюється під прикриттям 118 статті Закону України «Про державний бюджет України на 2007 р.». Мета – нібито наповнення казни міста (районів) за рахунок перегляду орендних ставок за приміщення нежитлового фонду. Перегляд спроможності орендарів поставив творчу інтелігенцію (художників, мистецькі організації в цілому) в нерівні умови з грошовитими бізнес-орендарями (навіть на ринг виставляють боксерів виключно рівної ваги). На їхню користь вирішуються «конкурсні» оборудки. Комісії районних управлінь з питань оренди зухвало ігнорують закони, а саме: статтю 777 Цивільного кодексу України, Закон України «Про професійних творчих працівників та творчі спілки»; статтю 17 «Основ Законодавства України про культуру». Згідно цих документів, членам творчих спілок та центрам культури і мистецтва, які виконують умови контракту по найму приміщень, продовжують оренду на новий термін поза конкурсом. Конкурс має проводитись лише між орендарями, які на нього подалися вперше. >>> У стосунках «держава – орендар» є ілюзія виграшу держави через звільнені площі і підвищення ставки оренди. Але – і це не є для суспільства секретом – більшість із звільнених територій планують викупити у міста депутати – саме цим пояснюється їхній екстремізм. Йдеться про загарбницьку «прихватизацію». >>> Тільки недалекоглядна людина не роздивиться в цьому процесі моральних та культурних втрат Києва як столиці демократичної держави. Знищуючи культуру столиці, команда Л. Черновецького перетворює Київ на Лас-Вегас, з його ігорними домами, але не на Вашингтон чи Париж з їх шанобливим ставленням до культури. >>>Про моральні, національні, патріотичні втрати «зачищувачі територій» не думають. Те, що зараз набуло якості «культурної контрреволюції», має ефект нейтронної бомби чи Другого Чорнобилю. Як зауважила директор Національного центру ім.. Леся Курбаса, академік Неллі Корнієнко, відбувається «демонтаж культури – отже демонтаж нації, її інтелігенції, народу, а значить Держави… Влада, що так вчиняє – за громадською ментальністю – є окупаційною». >>>Антикультурницькі акції «нових колоністів»-манкуртів компрометують імідж Незалежної, демократичної України та Києва як її столиці. >>>Треба також усвідомлювати загрозу нового відтоку митців з України через подібну наругу над культурою. >>> Шановні керівники партій! >>>Ситуація для нас настільки драматична, що ми заявляємо: працівники культури, мистецтва, члени творчих спілок, - а нас разом близько 5 мільйонів – не голосуватимуть на виборах 30 вересня за ту партію чи за той блок, який зганьбить себе боротьбою з культурою. >>>Ми все зробимо для того, щоб така партія не одержала перемоги на парламентських виборах. І, звичайно, вкрай небажаним буде, якщо через вашу бездіяльність або безпорадність інтелігенція України (Києва) звернеться до Комісії з прав людини ООН та ЮНЕСКО. >>>Європа мусить знати, кого приймає під свій дах.

• 22.05.2007  Антіквітас Нова

  • Антіквітас Нова. Монографія. Олег Денисенко (М’яка обкладинка). Олег Сидор-Гібелинда (Вступне слово), Олег Денисенко (Автор), Олег Дергачов, Орест Голубець, Ярина Коваль (Тексти), Олексій Іутін (Художнє фото), Ілля Лєвін (Фотографії, архів Олега Денисенко), Олег Денисенко (Концепція та дизайн), Колір ПРО (Комп`ютерна верстка, препрес), Виготовлено в Україні (Друкарня «Новий Друк», Київ), наклад 1500 екз. Особлива подяка співвидавцям artfira.com та видавництву Сергія Бродовича. Всі права застережено Олден Студіо. 160 сторінок, видано в Квітні 2007, в Українській та Англійській мовах, ISBN-13: 9789668527401, розміри 30 x 23.5 x 1.5 см, вага 1 кг. Можна придбати в США за ціною 25 доларів на www.artfira.com. За подільшою інформацією звертатись на e-mail: mail@artfira.com або по телефону 917-573-5688.

• 23.04.2007  Розшукуються викрадені картини та скульптури

  • Під час латинських різдвяних свят з бібліотеки ім. Т. Шевченка в Лондоні було викрадено картини та скульптури старих майстрів, що знаходились в колекції бібліотеки. Серед викрадених робіт, найцінніша картина Костянтина Олександровича Трутовського (1826-1893) “Весілля”, 1872, олія, полотно, 58 х 97 см. Ця робота була куплена Союзом Українців у Великій Британії у 1983 році. (ілюстрація). Дві інші викрадені картини належать Данилу Довбошинському (1924 року народження). Обидві олійні картини зображають селянську хату з мальвами. Остання із викрадених картин - «Дзвонар», була написана в 1976 р. Панасом Заливахою. На ній зображено чоловічу постать з піднятими до гори руками. Також були викрадені чотири бронзові скульптури Григорія Яковича Крука (1911-1988). Це скульптури “Жінка, що задумалась” (“У глибоких роздумах”), бронза, 48 см; “Фігура нагої дівчини”, бронза, 48 см; “Невільниця”, бронза, 27 см; “Жінка після купання”, бронза, 40 см. Ведеться слідство. Бажаючі допомогти слідству можуть зателефонувати по тел. (+44) 07745587466 та 07966360916, або написати на адресу: 49, Linden Gardens, Notting Hill Gate, London W2 4HG, U.K. (конфіденціальність гарантується). А також на mail@artfira.com За корисну інформацію, яка допоможе поверненню речей, оголошена нагорода £3000.

• 07.04.2007  Виставка творів Василя Григоровича Кричевського

  • Марта Бачинська --- Виставка творів Василя Григоровича Кричевського з його спадщини відкриється 13-го квітня 2007р. в Українському Музею в Нью-Йорку на 222 Іст 6-та вул. Твори на виставці – олії та акварелі – з колекції ґалереї „Зоря” з Ґренич, Коннектікат. Виставка триватиме до 3-го червня. Василь Григорович Кричевський (1873 – 1952), архітектор, мистець, науковець, педагог, – це одна з набільш видатних постатей в історії українського мистецтва і науки. Його надзвичайні досягнення причинилися до піднесення української національної свідомости. Обдарований динамічним талантом, винахідливістю та працездатністю, Кричевський мав великий вплив на плеяду мистців, помітні внески яких в різні види мистецтва й науки сприяли розквіту української культури на початку 20-го століття. Кричевський – визнаний автор „національного українського стилю” в архітектурі та відомий як „основоположник сучасної української книжкової графіки”. Його зацікавлення були багатогранні: він значною мірою сприяв поширенню науки про українське народне мистецтво, проєктував сценічні оформлення та вирізнявся оригінальністю в мистецтві кінематографії. Як один з головних організаторів та професорів Української академії мистецтв, відкритої 1917 року, Кричевський відграв велику ролю у плеканні нової ґенерації обдарованих українських архітекторів та мистців. „В історії української національної школи образотворчого мистецтва Василю Григоровичу Кричевському належить особливе місце”, пише директор ґалереї „Зоря” Олександр Демко у вступному слові до каталогу виставки. Виставка картин Кричевського з колекції ґалереї якраз збігається з великою виставкою На Перехресті: Український Модернізм 1910 – 1930, яка експонується в Українському Музеї і яка одержала похвальні відгуки критиків, особливо в часописі Тhe New York Times. Поруч виставки На Перехресті картини Кричевського постають у контексті одного з найбільш цікавих та новаторських періодів мистецтва в Україні – періоду модернізму. І тому голос Василя Григоровича Кричевського резонує в лад з голосами українського мистецького світу раннього 20-го століття, зокрема таких відомих сучасників, як Давид Бурлюк і Олександра Есктер, та членів Академії мистецтв Олександра Богомазова, Абрама Маневича, Григорія Нарбута, Вадима Меллера, Казимира Малевича та ін. Ґалерея „Зоря” видала ілюстрований каталог українською та англійською мовами, в якому вміщена обширна стаття д-ра мистецтвознавства Валентини Рубан-Кравченко, члена-кореспондента Академії мистецтв України, про складний життєвий і творчий шлях Василя Кричевського. В статті д-р Кравченко поділила картини на виставці на три тематичні цикли. Перший цикл – це картини, створені перед Першою світовою війною та в міжвоєнний період – час, коли зроджувалися приємні спогади мистця на рідній землі, які підтримували його дух під час тяжких переживань на імміґрації. Другий – це останні місяці Другої світової війни, коли треба було залишити рідний край і пуститися в дорогу, з якої не було вороття. В цьому циклі картин Кричевський передає свою тугу за батьківщиною, за Україною, в пейзажах, змалюваних з пам’яти. Третій цикл – це роботи з останнього місця його побуту, з Венесуели. Кричевський змальовував красу природи Венесуели та міські зображення міста Каракас, де жив у домі дочки і де помер 1952 року. Чи то в мирний час, чи то в час тяжких обставин – пише д-р Кравченко – мистець відтворював те, що було найближче його серцю: сільські хати в обіймах дерев над тихими ріками України, розмаїття кольору неба над широкими зеленими степами, чар Кримських гір та безмежність синього моря. Д-р Кравченко пояснює, що хоча картини Кричевського малі розміром, їхні зображення монументальні і, як композиційно, так і в кольориті, досконалі, Василь Григорович Кричевський був надзвичайно плодовитий в ділянці мистецтва. Вадим Павловський, який написав його біографію, твердить, що „за 55 років своєї мистецької діяльности в малярстві Кричевський створив коло двохсот великих образів, декілька сотень меншого розміру і декілька тисяч дрібніших”. На жаль, більшість його робіт пропала в пожежі, і тільки мала кількість зберігається в музеях, ґалереях і приватних колекціях”. Кричевський, майстер різних малярських технік, писав свої роботи олією та аквареллю. В. Павловський пише: ’’Його образи, повні соняшного світла й повітря, віддають настрій моменту, у який мистець зумів схопити природу і водображати її пензлем. Гармонія світлих і прозорих барв, радісний, рідко-задумливий, настрій і певна інтимність характеризують майже всі його краєвиди. Давши такий опис, Павловський ставить Кричевського близько до імпресіонізму, хоча ’’він ішов своїм власним мистецьким шляхом”. У виставковому каталозі Ольга Гнатейко, голова Управи Українського Музею, і директор Музею Марія Шуст вітають виставку: „Український Музей радо співпрацює з ґалереєю „Зоря” у представленні багатого мистецького доробку цього визначного мистця, основноположна праця якого в ім’я модернізму допомогла змінити обличчя української культури на початку 20-го століття”. Завданням Українського Музею є ділитися багатством української культури із ширшою публікою. Музей організовує виставки із своїх колекцій або з позичених речей, уряджує освітні програми та співпрацює з іншими музеями, установами й організаціями, щоб якнайкраще представити обличчя української культури. Заснований у 1976 році, Український Музей з 2005 року розпочав ширшу діяльність у новозбудованому елеґантному великому будинку, який постав як свідок великої жертвенности української громади Америки з метою збереження української культурної спадщини. Виставки в Українському Музею: На Перехресті: Український Модернізм 1910 – 1930 до 29 квітня Скульптура та ікона України. Історія врятування до 27 травня Писанки: носії життя до 1 липня Український Музей 222 Іст 6-та вул. Нью-Йорк, НЙ 212 228-0110 е-пошта: info@ukrainianmuseum.org веб-сторінка: www.ukrainianmuseum.org

• 29.03.2007  Grapheion

  • Stredoevropska galerie a nakladatelstvi has reassumed its last year`s project and released another yearbook summarizing intresting events in the space of graphic art and printmaking in 2006. We would like to introduce Grapheion no. 19 to you. ------ LEADING ARTICLE Where is Print Going? (Richard Noyce, Wales) GRAPHEION‘S THEME A year of Rembrandt: Rembrandt and his prints (Martin Royalton-Kisch, British Museum, London); The history of the Rembrandt house; exhibitions guide WORLD TREASURES Print Collections in the Bibliotheque nationale de France FROM THE HISTORY OF GRAPHIC ART The Print Collection of Ferdinand Columbus (Mark P. McDonald, British Museum, London) CONTEMPORARY SCENE Franz Gertsch (Achim Gnann, Albertina, Vienna); Achille Perilli (Elisabetta Cristallini, Afredo Nicastri, Italy) 2006 TOP EXHIBITIONS Picasso – Painting Against Time (Albertina, Vienna); Eye on Europe (MoMA New York); Andy Warhol: Popstars (Albertina, Vienna); Kiki Smith (Walker Art Center, Minneapolis) THE WORK – THE PERSONALITY – THE TIME Vlastislav Hofman’s Prints 1884–1964 ART ASSOCIATIONS The Association of Czech Graphic Artists Hollar WORKSHOPS PaperGraphica, New Zealand; Tabor Presse, Berlin ART SCHOOLS Rorke’s Drift, Republic of South Africa; Printmaking in Malaysian Universities; Traditions reinterpreted in the Japanese hybrid INTERNATIONAL PERIODICALS Print Quarterly CHRONICLE Competitions, Exhibitions 2006 AUCTIONS ----- 152 full-colour pages on glossy paper, A4 format, perfect bound ----- price: EUR 11 or US$ 14 per piece + shipping postage EUR 10 or US$ 13.20 per piece or overseas airmail postage US$ 15.30 per piece ----- Grapheion, international review of contemporary prints, books and paper art has been published by the Central Europe Gallery and Publishing House in Prague, Czech Republic. This magazine comes out in Czech [ISSN 1211-6890] and English versions [ISSN 1211-6904] in A4 format on glossy paper. A single issue contains usually 88 full-colour pages, a double-issue 172 pages. This magazine was released quarterly from 1997 to 2000 [issues nos. 0–16]. There was one special issue in 2002 [no. 17]. We made a 2005 yearbook [no. 18] and a 2006 yearbook [no. 19] covering the most interesting events in the field of printmaking. ----- www.grapheion.cz

• 06.01.2007  Олекса Васильович Грищенко (1883-1977)

  • The late works of the great masters have always had an air of liberty and maturity which dominated the world around them. They sum up and express the life of those endowed with a superior sensitiveness. This can be seen in the last productions of Titian, Rembrandt and Greco as well as in the music of Beethoven and Wagner. We find something similar in the paintings of Alexis Gritchenko, which were executed since the last war. Gritchenko, who is now eighty years of age, has continued to develop his art and to maintain his vigorous style, in which he has so admirably depicted the tumultuous aspects of nature. Throughout a variety of countries this “vagabond of Ukrainia” as he calls himself, has drawn inspiration from the vast open spaces of the plain; from the geological forms of great mountains ranges; from the rhythmic movement of the great waters; from the changing shape of the clouds in their perpetual drift from one season to another, and from the vegetation that is constantly springing up into life. Having never lost his youthful memories of the endless plains of the Dnieper, nor the flavour of the Slavonic earth to which he was always attached, Gritchenko with his extraordinary vitality never lived the nostalgic life of a refugee. He has a fraternal feeling for all the countries he has visited. In France he is in every respect at home, and he has also assimilated the natural beauties and the human characteristics of Greece, Spain, Italy as well as several of the eastern and northern lands. Born in the old world, he nevertheless succeeded in conquering the new. Welcomed by the USA in 1958, a Gritchenko Foundation was eventually set up there, to contain his paintings and writings where they await the time when someday they may return to his native land. His art which is profoundly rooted in Russia is nevertheless remarkably universal in its appeal. He loves the Russian Icons of which he is a connoisseur, and has studied them attentively and retained something of their sumptuous colours, their ample and majestic style. He is too much of a painter to remain shut up in any of the historic styles, as is often the case with some of his countrymen. Abandoning his early oriental manner which he once defined as “flat surfaces, reversed perspectives, in a light immaterial style” he assimilated all the modern movements in Western art, the vivid chromatic style of the Fauves, the constructive architecture of Cubists, from these he took what was useful to him for his own lyrical vision of life, without being absorbed by them. The intense blues of his mountains ranges are crystallizations of the earth, transformed by the atmosphere. From upright forms he evokes the mystical interior of a cathedral, where Faith floats high up above the miniature human figure. A worldwind of forms, which would, to-day, be called “gestual” evokes the powerful winds that blow through most of his paintings. Even the houses, such as those of the Basque country with great red roofs, or those of Corsica and Spain huddled together in a solid mass; ships with bellowing sails, or peasants going about their daily work, seen along with all the other features which make up the immense play of life, the fragility of which, like vegetation, covers the rough surface of the globe. The still-lives of Gritchenko are very much alive. They consist of common objects, of fiery-coloured flowers, especially wild flowers discovered in Provence or Limusin and gathered by the artist, or sea produce, ursins, shrimps, starfishes and lobsters of strange forms for which he has a strong predilection. In all of these one finds a continual strain of warm palpitating colour, powerful and all inclusive like nature itself. Before these sumptuous works one recalls the art of Rubens or Delacroix, or a phrase of Virgil or Baudelaire who also felt and evoked the inner soul of things. In this way, Gritchenko painting goes far beyond the shallow researches and the pretentious simplifications of a purely intellectual order which os many of our contemporaries imageine to be new. Gritchenko’s art is united to the earth in a mystic marriage where all the sentiments and sensations take fire and invite us to share in a healthy joyful existence which the narrow utilitarian nature of modern life excludes. Invincible in its reaction to the social and technical sclerosis of our time, Gritchenko has rediscovered the real vocation of art which is to make humanity conscious of its greatness and high standing in the cosmos.

• 26.09.2006  Аукціони

  • Пропонуємо Вашій увазі наступні аукціони: >>> Sotheby’s The Russian Sale 28 Nov 06, London, New Bond Street Sale L06111 >>> Christie’s Russian Works of Art 29 Nov 06, London, King Street >>> Bukowskis International Autumn Auction 12 – 13 Dec 06, Helsinki Sale 132 >>> Bonhams Russian Sale 27 Nov 06, London, New Bond Street Sale 14219 >>> MacDougall’s Russian Art Auction 27 Nov 2006, London, St. James`s Square >>> Boisgirard Russian Painters 11 Oct 2006, Paris, Drouot Richelieu (correction – moved to 20 Oct 2006) >>> Tajan Russian Art 21 Dec 2006, Paris, Espace Tajan Sale 6663 Результати будуть опубліковані на artfira.com З повагою, Олександр Демко Директор

• 27.03.2006  "Євроінтеграція через мистецтво"

  • ЮНЕСКО запрошує взяти участь в проекті "Євроінтеграція через мистецтво". За інформацією звертатись ---ARS DOR Association of. 109, 59/1 Calea Esilor str. Chisinau, MD 2069, Moldova Phone: +373 79574875; +373 22 759413 E-mail: ghenador@yahoo.com Web: www.ghenador.com

• 14.03.2006  Новини арт ринку 2005 року

  • На перший погляд, мистецтво – це надто суб’єктивна і, до певної міри, ірраціональна цінність. Проте історія арт-ринку за останніх 100 років свідчить про те, що вартість творів мистецтва, як і вартість найбільш прогматичних інвестицій — таких, як, наприклад, золото чи нерухомість – є раціональною категорією. Ба, навіть більше: мистецтво як предмет капіталовкладення нерідко переважає інші інвестиції за багатьма об’єктивними показниками. Ось кілька прикладів. У 1904 році французький фінансист Андре Левель переконав 12-х інвесторів перерахувати по 212 франків на конто нового фонду «Шкура Ведмедя» (La Peau de l’Ours), який відтак інвестував ці кошти в модерне мистецтво. Протягом 1904– 1914 рр. інвестиційний фонд купив понад 100 творів мистецтва, серед яких були й картини Пікассо та Матісса. Зрештою, 2 березня 1914 року всі придбані фондом твори були продані на аукціоні в паризькому “Отель Друо” (Hôtel Drouot), причому деякі картини було продано в десять разів дорожче від закупівельної ціни. Таким чином, кожен франк, інвестований учасниками фонду, приніс щонайменше три франки чистого прибутку. Торік найгучнішою подією на світовому арт-ринку став продаж картини Пікассо “Хлопець із сопілкою” (Garcon á la Pipe) — у травні її було продано на нью-йоркському аукціоні “Сотбіс” за 104 мільйони доларів (до речі, попередній власник у 1950 році придбав цю картину за 30 тисяч доларів). На доказ того, що вартість мистецтва має доволі об’єктивну сутність, професори «Стерн Бізнес Скул» при Нью-Йоркському Університеті Дзянпінг Мей та Майкл Мозес (Jianping Mei та Michael Moses) створили Mei/Moses Fine Art Index (www.meimosesfineartindex.org) – індекс цін продажу творів мистецтва. Цей індекс, що ґрунтується на результатах аналізу продажу 5000 творів мистецтва за категоріями “Імпресіонізм”, “Модерне мистецтво” та “Американське мистецтво” на аукціонах Лондона і Нью-Йорка протягом 1950—2001 років, наочно ілюструє динаміку розвитку арт-ринку за останні 50 років. Зокрема, згідно з цим індексом, в 2001 році вартість творів мистецтва зросла на 15%. За інформацією, отриманою з бази даних індексу продажів творів мистецтва www.artprice.com , у 2005 році вартість творів мистецтва, проданих на аукціонах Парижа, Нью-Йорка та Лондона, зросла на 19%. Упродовж останніх кількох років значно активізувався ринок російського мистецтва, до якого зазвичай залучають також і доробок українських художників. Дебютувавши на західних аукціонах в 1974 році працями, створеними для театрів, уже в 1976 р. цей сегмент мистецтва зумів здобути собі постійне місце на арт-ринку. Ще донедавна російське та українське мистецтво були відомі на Заході головно завдяки середньовічним та бароковим іконам, декоративним предметам з ХІХ століття та творам авангардних митців, котрі працювали протягом 1910—1930 років. Проте останнім часом інтерес до російського мистецтва зріс нечувано. На ринку виставляються та продаються за астрономічно високими цінами роботи російських майстрів ХІХ та ХХ століть. Так, “Натюрморт з Квітами” Іллі Машкова, виставлений на лондонському аукціоні Сотбіс в грудні 2005 року лотом 154 із резервом в 200,00–300,000 фунтів стерлінгів, було продано за 2,136,000 фунтів стерлінгів (3,928,637 доларів). Картину “Одаліска” Бориса Кустодієва (лот 122 з резервом в 180,000-220,000 фунтів стерлінгів) в листопаді 2005 року було продано на лондонському аукціоні “Крістіс” за 1,688,000 фунтів стерлінгів (3,104,653 доларів). А картину «Абстрактний Пейзаж» українського художника Олександра Богомазова, яку два роки тому колекціонер придбав у одній із нью-йоркських галерей за 200,000 доларів, у грудні 2005 року було продано на лондонському аукціоні «Сотбіс» за 736,000 фунтів стерлінгів (1,353,687 доларів). Окрім найбільших аукціонів «Сотбіс» та «Крістіс», твори російського та українського мистецтва пропонують лондонський «МакДугалс» (MacDougall’s), паризький “Тажан» (Tajan). Торік їх уперше почав продавати лондонський аукціон «Бонгамс» (Bonhams). Також доволі плідно працюють на цьому ринку аукціони «Bukowski» (Стокгольм), “Hagelstam” (Гельсінкі), а також київський аукціон “Антик Центр” та московський “Гелос”, який торік відкрив свою філію в Києві. Петро Авін, один із найбільших колекціонерів російського мистецтва, в інтерв’ю з Костянтином Акіншею зізнався, що однією з найбільших помилок у його досвіді колекціонування стала відмова від придбання картини “Викрадення Європи” Валентина Сєрова, яку в 1999 році спадкоємці художника повернули з колекції Третьяковської галереї. Тоді Авін не купив цієї картини за 500,000 доларів, а відтак через два роки цей твір Сєрова придбав інший російський колекціонер, В’ячеслав Кантор, за 1,000,000 доларів. Тож тепер може минути багато років, перш ніж витвір мистецтва такого рівня знову з’явиться на ринку — зрозуміло, що вже за зовсім іншою ціною. Вочевидь, беззастережний принцип, яким повинен керуватись кожен колекціонер, — купувати витвір мистецтва, зважаючи не на його ціну, а на його вартість. І робити це слід сьогодні. Олександр Демко, Нью Йорк, 2006

• 19.01.2006  18-28 Січня, 2006

  • Куратор Ліза Пол Страйтфельд досліджує форми Ієрос Гамос в сучасному мистецтві. Серед учасників виставки Антон Скорубський Кандінський (пра-правнук В. Кандінського) та Софі Матіс (внучка Генрі Матіса) - на фото біля картини Соціальний Еротицизм.